Поиск       
Iсторiя життя кожного - iсторiя нашої держави України!

 

Тенюх Ігор Йосипович

Військово - Морські Сили Збройних Сил України

Мiсце роботиВоенно-Морские силы Украины
Посадакомандувач
Додаткові відомостіСайт Міністерства оборони України

Історія Військово-Морських Сил Збройних Сил України
Військово-Морські Сили Збройних Сил України - наймолодший вид Збройних Сил України.
Передумовою до створення Військово-Морських Сил України стало звернення першого Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України до військовослужбовців угруповань військ, які базувалися на українській території, у якому відзначалось, що вони входять до складу Збройних Сил України, а особовому складу необхідно до 20 січня 1992 року прийняти військову присягу на вірність народу України.
18 січня 1992 року військовослужбовці 3-ї школи водолазів ЧФ під керівництвом капітана 3 рангу Клюєва О.В. прийняли присягу на вірність народові України. 26 січня прийняла присягу 17-та бригада кораблів охорони водного району Кримської військово-морської бази (командир – капітан 2 рангу Шалит Ю.В.), а 22 лютого – 880-й окремий батальйон морської піхоти ЧФ (командир – майор Рожманов В.Г.).
Підтримавши ініціативу особового складу кораблів та частин Чорноморського флоту, який прийняв присягу на вірність народу України, 5 квітня 1992 року Президент України видав Указ №209 “Про невідкладні заходи по будівництву Збройних Сил України”, яким передбачалось сформувати Військово-Морські Сили України на базі сил Чорноморського флоту, дислокованих на території України.
7 квітня командувачем Військово-Морських Сил України був призначений контр-адмірал Б.Б.Кожин. 10 квітня створено організаційну групу по формуванню командування ВМС. 17 квітня склав присягу особовий склад з’єднання спеціальних операцій (Очаківський гарнізон, командир – капітан 1 рангу Карпенко О.П.).
Для забезпечення висвітлювання процесу створення національного флоту в засобах масової інформації, у червні 1992 року починає діяти прес-центр ВМС України (начальник - капітан 2 рангу Іванко К.О.), а 8 червня вийшов перший номер газети “Флот України” (головний редактор – капітан 1 рангу Тимощук Ю.А.).
11 липня 1992 року Військову присягу прийняли військовослужбовці 41-ої школи молодших спеціалістів зв’язку у місті Миколаєві, а 21 липня до складу ВМС увійшов сторожовий корабель СКР-112 (17-ї бригади кораблів охорони водного району Кримської ВМБ)на чолі з командиром – капітан-лейтенантом Настенко С.В.
28 липня 1992 року було піднято Державний прапор України на першому кораблі, побудованому для ВМС України – кораблі управління “Славутич”. У червні 1993 року розпочав ходові випробування корвет “Луцьк”, побудований на заводі “Ленінська кузня” у Києві. 14 липня 1993 року з Керченського суднобудівного заводу “Залів” до Севастополя прибув фрегат “Гетьман Сагайдачний”. 1 липня 1993 року під Севастополем було сформовано перший батальйон морської піхоти ВМС України.
З метою усунення військово-політичних інцидентів 3 серпня 1992 року поблизу Ялти відбулася зустріч між президентами України та Росії у ході якої була підписана Угода між Україною та Росією щодо принципів формування ВМС України та ЧФ Російської Федерації на базі Чорноморського флоту.
19 серпня 1992 року на базі двох Севастопольських військово-морських училищ було створено Севастопольський військово-морський інститут, якому у жовтні 1999 року постановою Кабінету Міністрів України присвоєне ім’я адмірала П.С. Нахімова.
17 червня 1993 року на зустрічі президентів України і Росії у Москві підписано Угоду про невідкладні заходи щодо формування ВМС України і ЧФ РФ на базі Чорноморського флоту колишнього СРСР, у якій було сплановано розподіл останнього за принципом 50 на 50 відсотків.
3 вересня відбулася друга за 1993 рік зустріч Президентів України та Росії щодо подальшої долі Чорноморського флоту. Відповідно до Угоди ЧФ мав бути виведений зі складу об’єднаних Збройних Сил СНД і підпорядкований Президентам України і Росії. На формування флотів було відведено перехідний період до 1995 року.
13 жовтня 1993 року наказом Міністра оборони України командувачем ВМС України призначено віце-адмірала Безкоровайного В.Г.
2 липня 1994 року з нагоди 50-річчя з Дня висадки союзних військ у Нормандії фрегат “Гетьман Сагайдачний” перший із кораблів ВМС України здійснив далекий похід до французького Руану.
Визначальним щодо створення ВМС України став 1995 рік. Так, з березня до травня 1995 року до складу ВМС увійшли військові частини та з’єднання Ізмаїльського та Очаківського гарнізонів.
9 червня 1995 року між Україною і Росією було підписано Угоду, яка остаточно визначила параметри розподілу Чорноморського флоту.
З 29 липня по 1 серпня 1996 року відбулися перші оперативно-тактичні навчання Військово-Морських Сил України під прапором Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. В навчаннях прийняло участь 10 кораблів ВМС України, авіація та морська піхота. Такі навчання проводились молодим флотом вперше. Президент України високо оцінив професіоналізм командирів та майстерність особового складу флоту і видав Указ від 17 серпня 1996 р. № 708/96 “Про День Військово-Морських Сил”, згідно з яким професійне свято військових моряків щорічно відзначається 1 серпня.
24 серпня 1996 року з нагоди 5-ї річниці незалежності України командування ВМС України провело в Севастополі перший військовий парад Севастопольського гарнізону. В параді взяв участь особовий склад частин та кораблів ВМС, військ Протиповітряної оборони, Національної гвардії України, Прикордонних військ.
У серпні - жовтні 1996 року загін кораблів ВМС (під командуванням першого заступника начальника штабу ВМС капітана І рангу Кузьміна В.І.) у складі фрегата “Гетьман Сагайдачний” та великого десантного корабля “Костянтин Ольшанський” з підрозділом морської піхоти на борту, здійснив перший трансатлантичний перехід до берегів США.
З жовтня 1996 року Військово-Морські Сили України очолив контр-адмірал Єжель М.Б.
Починаючи з жовтня 1997 року, з метою відпрацювання миротворчих завдань, систематично відбуваються спільні навчання ВМС України і Чорноморського флоту РФ “Фарватер миру”.
У другій половині 1997 року завершився розподіл Чорноморського флоту колишнього СРСР. Військово-Морським Силам України було передано 43 бойових корабля, 132 судна та катери, 12 літаків, 30 гелікоптерів, 227 берегових об‘єктів, а також велику кількість техніки, озброєння, боєприпасів та іншого майна.
Структура ВМС України динамічно розвивалась. Якщо у 1993 році у складі ВМС було близько 30 військових частин та установ, то вже у 1997 році було майже 300 військових частин, установ та закладів чисельністю особового складу понад 16 тисяч чоловік. На отриманих від ЧФ РФ фондах, кораблях та суднах були сформовані військові організми, які стали основою створення частин бойового, тилового і технічного забезпечення.
Важливим етапом становлення та зміцнення флоту України стало зростання інтенсивності бойової підготовки. Вперше в новітній історії ВМС у квітні 1998 року ракетні катери “Каховка” і “Прилуки”, дивізіон рухомих ракетних комплексів виконали спільну ракетну стрільбу крилатими ракетами по морській цілі з морського і берегового напрямків. В 1999 році були виконані бойові вправи - стрільба крилатими ракетами по морській цілі зі стаціонарного берегового ракетного комплексу, торпедна стрільба, постановка мінних загороджень, пошук та знищення мін.
У відповідності з Державною програмою реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2010 року, у травні 2001 року створено оперативно-тактичне об‘єднання ВМС - ескадру різнорідних сил (командир контр-адмірал Тенюх І.Й.), кораблі якої беруть активну участь у міжнародних військово-морських навчаннях.
Починаючи з 2001 року ВМС ЗС України приймають активну участь в діяльності “Чорноморської групи військово-морського співробітництва (БЛЕКСІФОР)” та щорічної активації з’єднання кораблів Чорноморських країн БЛЕКСІФОР.
У червні 2003 року наказом міністра оборони України головнокомандувачем ВМС ЗС України призначений контр-адмірал Князь І.В. (з серпня 2004 року – віце-адмірал).
ВМС ЗС України вирішують і спеціальні завдання. У 2001 році кораблі провели обстеження та бойове тралення району промислової розвідки нафти та континентального шельфу в західній частині Чорного моря. А на десантному кораблі “Донецьк” готувалися екіпажі для іноземних флотів.
У 2003-2004 роках проведено реорганізацію частин 32-го армійського корпусу в окрему бригаду берегової оборони ВМС ЗС України.

Взято з http://www.mil.gov.ua/index.php?lang=ua&part=structure&sub=vms


СОЗДАТЬ САЙТ


ГЛАВНАЯ




Биографический портал © Открытая Украина 2000 - 2007
при использовании материалов сайта, ссылка на сайт обязательна
Проект студии © «ЗЕМЛЯ»